Проведена порівняльна оцінка ефективності пероральної антибіотико профілактики (АТП) комбінованим препаратом «Ципротін» та цефтріаксоном в лапароскопічній хірургії хронічного холециститу. 172 пацієнти основної групи з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень отримували таблетований препарат «Ципротін». 331 хворих контрольної групи для АТП отримували цефтріаксон за загальноприйнятою методикою. У пацієнтів основної групи відмічалось 5(2,9%) гнійно-септичних ускладнень. У хворих контрольної групи гнійно-запальні ускладнення мали місце у 8(2,4%) випадках.
Достовірної різниці ефективності АТП у хворих обох груп не має. Простота дозування та застосування, висока протимікробна активність, низька частота ускладнень та помірна вартість, дозволяє рекомендувати «Ципротін» як ефективний АТП засіб в лапароскопічній хірургії хронічного холециститу.
Проблема профілактики та лікування гнійної хірургічної інфекції є однією з актуальних в сучасній хірургії. Незважаючи на застосування сучасних методів антибіотико-профілактики та лікування ранової інфекції, частота гнійно-септичних ускладнень не має тенденції до зниження [3].
Пошуки шляхів запобігання інфекції, що розвивається в післяопераційному періоді, завжди будуть актуальними для хірургії. Необхідність та ефективність профілактики інфекційних ускладнень за допомогою антибіотиків, як один з таких шляхів, уже ні в кого не викликають сумнівів. Експериментальними та клінічними даними доведено, що раціональне застосування антибіотикопрофілактику знижує частоту інфекційних ускладнень з 20-40% до 1.5-5%.
У літературі обговорюються питання не про те, чи потрібний антибіотик узагалі, а який антибіотик і як варто застосовувати його з погляду максимальної клінічної і фармакоекономічної ефективності.
Пошуки нових схем антибіотикопрофілактики викликані змінами в спектрі збудників, що викликають післяопераційні ускладнення, і збільшеною резистентністю до багатьох довгостроково і традиційно застосовуваних антибіотиків. Крім того, в останнє десятиліття зріс ризик розвитку післяопераційних ускладнень на тлі поліорганних порушень функцій життєзабезпечувальних систем, бар’єрних функцій шкіри, слизових оболонок і т.д. [1].
Використання лапароскопічних методів оперативних втручань значно зменшує ризик виникнення післяопераційних інфекційних ускладнень за рахунок мінімального операційного травматизму. Відсутність лапаро- і торакотомії дозволяє знизити частоту гнійно-септичних ускладнень в 3-4 рази. Крім того, якісна візуалізація операційного поля завдяки ендоскопічній техніці, надійний гемостаз, адекватна санація та дренування черевної порожнини сприяє ще більше знизити ризик виникнення післяопераційних інфекцій.
По даним Европейської асоціації ендоскопічних хірургів (EAES, 2000), при проведенні антибіотикопрофілактики з використанням цефалоспоринів частота винекнення гнійно-септичних післяопераційних ускладнень склала 0.8%, при застосуванні інших антибіотиків – 1.2%, без проведення антибіотикопрофілактику – 5%.
Основними факторами, що підвищують ризик виникнення гнійно-септичних ускладнень після лапароскопічної холецистектомію, є: наявність гострого холециститу, виконання операцій за терміновими показами без відповідної підготовки, вік хворого за 70р., холедохолітіазу, механічної жовтяниці чи холангіту, цукрового діабету, необхідність виконання інтраопераційної холангіографії. Крім того, при виконанні лапароскопічної холецистектомії є імовірність переходу на лапаротомію. В таких випадках антибіотикопрофілактика, яка розпочата під час виконання лапаротомії чи після неї, а не перед операцією, є запізнілою, мало ефективною, що обумовлює необхідність проведення післяопераційної антибактеріальної терапії [2].
Розпрацьовані чіткі критерії, які суттєво регламентують вимоги до профілактичних середників. Найповніше таким вимогам відповідають антибіотики цефалоспоринового ряду, які більшістю клініцистів трактуються як препарати вибору для антибіотикопрофілактики (АТП). Проте в арсеналі препаратів для АТП повинні бути інші антибіотики на випадок індивідуальної непереносимості цефалоспоринів або ймовірно існуючої мікробної резистентності до них.
Метою роботи стало вивчення можливості та ефективності перорального використання комбінованого антибактеріального препарату “Ципротін” для попередження гнійно-запальних ускладнень після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у хворих з хронічним холециститом.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛХЕ у 503 хворих з хронічним холециститом за період з 2005 по 2009 рр. Чоловіків – 198 (39,4%), жінок – 305 (60,6%), віком від 17 до 91 року. Всі хворі розділені на дві групи.
Основну групу склали 172 пацієнти, які отримували з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень таблетований препарат “Ципротін”. Даний антибактеріальний засіб має широкий спектр дії завдяки наявності в ньому ципрофлоксацину 500мг та тінідазолу 600мг. Профілактичний режим застосування препарату полягав в прийомі однієї таблетки за 2 години до операції, та ще однієї таблетки через 12 годин після операції.
Контрольна група склала 331 хворих, яким АТП проводилось цефтріаксоном за методикою периопераційного (під час вводного наркозу) довенного введення 1г препарату та повторення дози через 8 годин після операції.
Пацієнти обох груп за категорію чистоти оперативних втручань та критеріями ризику післяопераційних гнійно-запальних ускладнень, віком, супутньою патологією, були однаковими.
Результати та їх обговорення. Критерієм ефективності АТП була частота абдомінальних, раньових та легеневих ускладнень в післяопераційному періоді.
У більшості хворих основної групи післяопераційний період перебігав без виражених гіпертермічних реакцій та росту лейкоцитозу. Гнійно-запальні ускладнення відмічено у 5 пацієнтів (2,9%). В чотирьох виникло нагноєння рани біля пупка, в одного – правобічна пневмонія.
В 97,7% випадків відмічалась задовільна переносимість препарату “Ципротін”. У двох пацієнтів мала місце нудота, блювота, у двох – свербіж без певної локалізації. Вартість АТП препаратом “Ципротін” в середньому склала 1 грн.
У хворих контрольної групи гнійно-запальні ускладнення мали місце у 2,4% випадків. У п’ятьох хворих – нагноєння рани біля пупка, у двох – пневмонія, у однієї хворої нагноєння підпечінкової гематоми, яка розкрита через мінідоступ в правому підребер’ї, при повторній госпіталізації на 10 добу після операції. Крім цього у 4-х випадках розвився кандидомікоз, пов’язаний з прийомом цефтріаксону. Вартість АТП цефтріаксоном – в середньому 10 грн 34 коп.
Висновки і перспектива подальших розробок. 1. Порівняльний аналіз частоти гнійно-запальних ускладнень у хворих обох груп свідчить про відсутність достовірної різниці ефективності АТП, що проводиться цефтріаксоном чи “Ципротіном”. Проте більш суттєвою є економічна доцільність використання “Ципротіну”.
2. Простота дозування та застосування, висока протимікробна активність, низька частота ускладнень та помірна вартість, дозволяють рекомендувати “Ципротін” як ефективний антибіотикопрофілактичний засіб в лапароскопічній хірургії хронічного холециститу.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Брехов О.М., Коняєва О.І. Антибіотикопрофілактика хірургічної інфекції при малоінвазивній та ендоскопічній хірургії хребта // Шпитальна хірургія. – 2001р. - №2. – С.103-106.
2. Грубник В.В. Эффективность антибиотикопрофилактики при хирургическом вмешательстве на печени, желчном пузыре и желчных протоках // Клінічна хірургія. – 2007. - №8. – С. 43-45.
3. Саєнко В.Ф., Медвецький Є.Б., Гиндич Л.А. Оптимізація профілактики й антибактеріальної терапії інфекційних ускладнень в ділянці хірургічного втручання // Клінічна хірургія. – 2003. - №11. – С. 38-39.
Ключові слова: антибіотикопрофілактика, пероральна антибіотикопрофілктика, «Ципротін», лапароскопічна холецистектомія, хронічний холецистит.
Комментариев нет:
Отправить комментарий